Із заходу на схід війне культура, озветься бурхітом знайомих вод. У назвах – сила, що руйнує мури, бо ж навіть тут ходив-був твій народ.
В нещасті він колись плекав свободу між крижаних клітин на чужині. Нехай твої памфлети зчавить морок – слова любові все ще у душі.
Усе довкола пахкотить зимою, замерзле серце приспано навік. Моя любове, підкажи дорогу між вицвілих зникаючих слідів.
Озвись вогнем віддалених степів, допоможи обрати вірний шлях. Коли буду ховати світло в тінях, я серце зігріватиму руками. 05.11.2023