Колись у Дермані вродився Він на вкраїнський Божий світ, Своїм походженням гордився Усе життя, багато літ. Потроху ріс розумний хлопець, Багато мов він гарно знав, Але свою любив найбільше, Її голубив, цінував. Так вийшло: в рідній Україні Прожив лише він двадцять два, Та він щоденно в цілім світі Вкраїни прославляв ім'я. Повідав світу про УПА, Голодомор і Україну, Як заповіт звучать слова: " Любіть Вкраїну до загину!" "Не все одно, хто як говорить", - Любив він часто повторить. Не все одно, в якій країні І на якій землі нам жить!