Твір про людину, історія якої набагато глибша, ніж опис в підручнику. Історична постать, що може стати прикладом, бо протягом життя працювала над собою і своїми недоліками. Сім правил успіху від Івана Мазепи, який лишається неоднозначним, але чия історія здатна надихнути на саморозвиток і самовдосконалення.
Чому важливо визнавати свої помилки, скільки іноземних мов потрібно знати та чому не варто звертати увагу на плітки-поради, які міг би дати гетьман.
Щодня, коли проходиш повз пам’ятники відомим людям, не задумуєшся, що за бронзовою величчю криється історія людини, яка мала переживання, мрії, прагнення, її життя не обмежувалося хронологією й сухим описом, якими рясніють підручники з історії.
Багато з нас прагнуть бути схожим на тих, хто нам подобається, неважливо на кого: політика, попзірку, актора, письменника. Ми прагнемо до несвідомого копіювання, яке здатне об’єднати нас з кумиром.
Як би дивно це не звучало, та не тільки іноземці відкрили для себе Україну, а й ми. Люди відкрили в собі незбагненну силу, що рухає вперед задля майбутнього, задля перемоги над одвічним ворогом. Такою силою були наділені безліч українських діячів, яких ми відкриваємо для себе знову.
Мені хотілося б розповісти історію людини, яка, можливо, не завжди робила правильний вибір, але знайшла в собі сміливість зробити вирішальний крок.
Якби Іван Мазепа жив у сучасності, він би збирав повні зали людей, де ділився б історіями зі свого минулого у Європі, розповідав би про те, як важливо обирати своє оточення й чому варто робити ризиковані кроки. Однак Мазепа лишився символом українського бароко, тож його історію спробую розповісти я (звісно не так красномовно, як це міг зробити він).
Точка відліку становлення Мазепи почалася не скільки з народження в багатій родині, бо прикладів дітей, що маючи батьківське багатство й велич, лишалися на узбіччі власної долі, багато, а з його прагнень і бажання вчитися.
Тому перше правило Мазепи: учитися потрібно. Про це вам точно розповів би спудей Києво-Могилянського колегіуму, ще нікому не відомий Іван з роду Мазеп-Колединських. Він би точно сказав, що іноземні мови надважливі. Вісім мов, які знав Мазепа, дозволили йому розуміти людей, а отже розуміти їхні емоції, думки, переконання. Він читав їх, як і книги, мовою автора, а в його справі психологія є чудовим інструментом.
Правило друге: не бійся виходити із зони комфорту.
Закінчивши колегіум, Мазепа відправляється на службу до польського короля, де швидко освоюється й стає пажем, а також навчається світського етикету, набуває досвіду, стажується в трьох європейських країнах. Він навчається дипломатії в найкращих учителів, перипетіях королівського двору і його мешканців.
Правило третє: навколо гучного імені завжди будуть крутитися вигадки.
Не секрет, що чим гучніше грає музика, тим швидше хочеться її прибрати. З популярністю так само: не всіх людей влаштовує, що хтось може бути вищим за них.
Тому якщо ви стикаєтеся з плітками чи пересудами, чи варто звертати на них увагу, якщо людина, що їх поширює, уже робить помилку, адже витрачає своє життя на речі, про які забудуть.
Скільки всього могли ми чути про Мазепу (найпопулярніший звісно образливо-необґрунтований крик про зрадництво). Чого тільки вартує романтизована історія про вигнання на коні чи нескінчена кількість доносів, фальшивих звинувачень. Найголовніше: твердо стояти на своєму.
Правило четверте: завжди добре обдумуй свої кроки.
Відомо, що Мазепа був дуже обережний, завжди стриманий і прагматичний, він довго вдосконалював навички аналізу, який дозволяв йому робити правильний вибір. Звісно, без падінь не буває злетів, а без поразок перемог, та ліпше відчувати ґрунт під ногами й тримати ситуацію під контролем.
Правило п’яте: вмій визнавати помилки.
Ніхто з нас не має захисту від помилок і безглуздих вчинків. Його не мали й діячі, про яких ми читаємо в історичних книгах. Шлях Мазепи не був легким, він робив речі, які могли бути непопулярними, або речі, яких зараз ми не розуміємо. Він міг надавати перевагу людям, які мали лихі наміри, що несло за собою важкі наслідки. Ми можемо картати його за багато речей, та найголовнішу свою помилку він визнав у 1708 році на згарищах Батурина.
Правило шосте: захоплюйся різними речами.
Мазепа не весь час був таким, який зображений на одному з небагатьох портретів, себто він багато робив для Мазепи-гетьмана, але немало він вклав у будівництво своєї особистості. Крім фізичних навантажень, бо як ми знаємо, він був вправним вершником, добре тримав меча, у майже сімдесят виглядав молодше років на двадцять. Він приділяв увагу розвитку своєї особистості, його мова була витончена, інкрустована латиною, що свідчило про його освіченість. До того ж Мазепа був великим меценатом, ревним християнином. Найцікавіше, що у вільну хвилину писав вірші, хоч не всі вони дійшли до нас, та, певно, що їх було немало. Те, що зараз ми називаємо «хобі», важливе для архітектури нашої особистості. Тому якщо маєте якесь захоплення, розвивайте його, працюйте з ним. Нехай цікавість до віршів не зробить вас поетом, але подарує досвід.
Правило сьоме: іноді один крок може змінити все життя.
Перед Мазепою завжди стояв вибір. Він знав, що його майбутнє залежить від його підготовки, тому для впевненого завтра, він робив вибір сьогодні. Проте не всі речі можна передбачити, і тоді все залежить від єдиного кроку. Осінь 1708 року показала, що іноді варто зробити відчайдушний крок, не знаючи, що він понесе за собою. Можливо, від мого чи вашого кроку не зміниться цілий світ, але зміниться наш внутрішній всесвіт, а для цього теж потрібно мати сміливість.
Приклад Івана Мазепи є одним із багатьох, на яких можна вчитися, щоб уникнути помилок або набувати досвіду. До слова, гетьман був найбагатшою людиною Європи, але найбільшим його скарбом була віра. Віра в себе, свої сили, віра в ідею. Ідея коштує дуже дорого, і якби за неї можна було заплатити, усі б віддали свої статки, але їй не потрібні гроші, бо вона живе вічно, як і постаті великих людей.