НАВЗАВОДИ З УСПІХОМ Товариський обрій мріяв, мов молодик, закинувши чуба якнайдалі на високому чолі. Берег шумів, цвохкав, сюрчав, бринів, втаївши на когось образу. Дзенькала пташка: тват , тват, тват, тват, тват! Провокуючи поривання до рідного, але відврваного живцем Чогось. *** Людина мчить навзаводи з успіхом, божеволіючи від бажання ним заволодіти. Де ж той успіх? Піднести …
(авторський міф про духів води) … Рука міцно вхопила за руку з такою силою, що допомогла врятуватися з броду. Прокидалося сонце. Крізь його проміння дівчина побачила довге горіхово-золотаве волосся, що сягало землі й було прикрашене квітами. Сірі усміхнені очі пильно дивилися на неї: -Ти як? Спантеличена останніми подіями, дівчина відразу й не зрозуміла, що рятувальниця …
Вважаю, що успішною людина може стати не лише завдяки плину історії, а вже зараз, в цю хвилину, коли займається улюбленими справами, старанно навчається, допомагає іншим, піклується про близьких, творить майбутнє України.
Ось осінь золота в моєму краї. Птахи вже відлітають в небокраї. Жовтіє листя, падає під ноги. За рідний край в душі моїй тривоги. Вже плаче осінь дрібними сльозами. Земля радіє – зможе відпочить. Неспішно ходить панна берегами. “Не йди, чекай іще одну хоч мить!” Поліна Вовкула, 2023
