Ось осінь золота в моєму краї. Птахи вже відлітають в небокраї. Жовтіє листя, падає під ноги. За рідний край в душі моїй тривоги. Вже плаче осінь дрібними сльозами. Земля радіє - зможе відпочить. Неспішно ходить панна берегами. "Не йди, чекай іще одну хоч мить!" Поліна Вовкула, 2023
